25 лютого українці відзначають день народження Лесі Українки - однієї з найвидатніших українських літераторок, чиї твори залишаються актуальними через понад 150 років. З'явилася на світ Леся 25 лютого 1871 року. Її біографія є справжньою одою сили духу.
За 42 роки життя Леся Українка створила понад 250 віршів, кілька драматичних поем і драм. Крім написання власних творів поетеса також займалася колекціонуванням українського фольклору. У 154-ту річницю народження Лесі Українки ми згадуємо, як жила і про що писала талановита авторка
Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.
Українська мова має давню історію, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди, проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної політики. За даними останнього перепису населення, понад 67% громадян України називають українську своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні української мови у всіх сферах суспільного життя.
Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають “солов’їною”.
Це свято нагадує нам про те, що мова – це не лише засіб спілкування, а й невід’ємна частина нашої культури, історії та національної самобутності.
Сьогодні наша
бібліотека також святкує День рідної
мови!
Ми підготували для вас книжкову виставку "Мова –
душа народу", де представлені найкращі твори українських письменників,
словники, поетичні збірки та цікаві мовознавчі видання.
Запрошуємо всіх
завітати до бібліотеки та поринути у світ українського слова!
14 лютого кожного року світ відзначає цікаву та молоду подію під назвою Міжнародний день дарування книг, яка з’явилась в США у 2012 році. Власниця сайту з дитячими книгами Еммі Бродмур поділилась ідеєю, котра полягає у добровільному обміні книгами.
Свято стрімко набуло популярності у всьому світі. Зараз це свято визнане в усьому світі, і люди відзначають його по-різному.
Сьогодні наша
шкільна бібліотека отримала приємний книжковий подарунок від вдячних читачів.Щиро дякуємо всім, хто поділився своїми книгами. Ці подарунки - це
не просто папір з буквами, це - двері у нові світи, можливість поринути у
захоплюючі історії та отримати цінні знання
Кожна подарована книжка, знайде свого читача. Хтось відкриє для себе
невідомого автора, хтось переживе яскраві емоції разом з героями, а хтось
знайде відповіді на важливі питання.
Давайте разом поширювати любов до
читання та дарувати книги!
понеділок, 3 лютого 2025 р.
5 лютого - Всесвітній день читання вголос
У першу середу лютого світова спільнота книголюбів відзначає Всесвітній день читання вголос. Це свято зініціював у 2010 році Міжнародний освітній проєкт «LitWorld».
Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.
1930 - народився Всеволод Нестайко, дитячий письменник
1930, 30 січня - у Бердичеві народився Всеволод Нестайко, якому судилося стати одним із найпопулярніших у світі дитячих письменників. За 55 років літературної діяльності він написав більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України.
Мама майбутнього письменника була викладачкою російської словесності (вчителювати вона почала іще в 1913 році, коли про окрему українську літературу й мови бути не могло). Вона була начитаною інтелігентною жінкою. Під час вагітності часто гуляла місцями, пов’язаними з перебуванням у Бердичеві відомих письменників: Бальзака, Конрада, Шолом-Алейхема, Рильського. Родинна легенда стверджує, що старий бердичівський акушер, який приймав пологи, почувши перший крик хлопчика, привітав маму словами: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!».
Все змінилося в 1933-му, коли заарештували батька. Зиновій Нестайко в молодості був січовим стрільцем, вояком Української Галицької армії. Наприкінці 1920-х, під впливом радянської пропаганди, повіривши в успіхи українізації, зважився переїхати із Західної України, яка тоді була «під Польщею», в УСРР. Працював у Проскурові (нині - Хмельницький) на цукровому заводі, пізніше переїхав у Бердичів.
Його звинуватили у шпигунстві на користь імперіалістичних держав, згадавши службу в Австрійській армії в часи Першої світової війни, духовну семінарію, знання п’яти іноземних мов, а також заслуги його батька, отця Діонізія Порфировича Нестайка, греко-католицького декана, який керував парафією в Бучачі. Більше Всеволод батька не бачив – у пам’яті хлопчика лишився тільки смак цукерок, які той дав синові, коли по нього прийшли. Мамі з сином, рятуючись від голоду довелося тікати до Києва, до маминої сестри.
«У дитинстві в мене не було дитинства», — зізнавався пізніше письменник. Через постійні хвороби він не зміг виїхати з Києва, коли почалася війна, тож два окупаційні роки випало пережити в столиці. «Неволя – це найстрашніше, що може бути в світі – коли йдеш ти з мамою по вулиці, тримаєшся, а будь-який фашист може штовхнути твою маму, образити, і ти нічого не можеш вдіяти. У 1941-му році мені було 11 років, і з того часу я став дорослим, напевно», - згадував пізніше Нестайко.
Бачив він і голод, і смерть. Однак навчився дивитися на світ з оптимізмом і гумором. Як розповідав Всеволод Зиновійович, допомагали родинні перекази — саме такими дотепниками, які викрутяться з будь-якої ситуації, були його дідусь по материнській лінії Іван Довганюк та прадід письменника Семен Довганюк.
Свій творчий шлях Всеволод Нестайко починав у дитячому журналі «Барвінок», де друкувався разом з іншими класиками — Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським. У 1956 році побачила світ збірка оповідань письменника під назвою «Шурка і Шурко». А через два роки - казкова повість «У Країні Сонячних Зайчиків».
Найвідомішими книгами Всеволода Нестайка стали підліткова трилогія «Тореадори з Васюківки», казкова казки про Країну Сонячних Зайчиків», оповідання «Одиниця з обманом», «П'ятірка з хвостиком», «Загадка старого клоуна», «Чудеса в Гарбузянах» та багато інших. 1979-го року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.
Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. На похорон сотні киян взяли із собою дзеркальця, щоб провести улюбленого письменника сонячними зайчиками.
